ДПС - про зберігання пального

15.04.2026, 17:00

Пошукова система Finbalance знайшла відповіді Державної податкової служби на такі звернення платників податків.

Приклад №1

"Товариство має ліцензію на зберігання пального для власних потреб та має намір використовувати транспортний засіб (бензовоз) для заправки власної техніки.

Товариство зазначає, що суб’єкту господарювання, який використовує транспортний засіб – паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального необхідно отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію) де знаходиться паливозаправник (бензовоз) як ємність, що використовується для зберігання пального відповідно до вимог Закону від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Товариство запитує:

Чи потрібно отримувати ліцензію на транспортний засіб (бензовоз), який буде використовуватись лише для заправки техніки Товариства, за умови, що у Товариства наявна ліцензія на зберігання пального для власних потреб?.."

Якщо Ви хочете ознайомитися з відповідями Державної податкової служби на цей та інші запити платників податків, Вам може стати в нагоді новий пошуковий сервіс Finbalance.

Приклад №2

"Питання щодо ст. 28 та п. 24 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817:

Якщо є ліцензія на право зберігання пального для власних потреб (обсяг резервуарів понад 2000 літрів), то чи потрібно додатково подавати декларацію про провадження господарської діяльності із зберігання пального для власних потреб?.."

Приклад №3

"Товариство не є платником акцизного податку та планує реорганізовуватись шляхом приєднання до юридичної особи – платника акцизного податку, яке буде повним правонаступником підприємства.

Товариство має на балансі пальне, яке знаходиться в паливному резервуарі та використовує його виключно для власних виробничих потреб.

На адресу розташування такого резервуара Товариством отримана ліцензія на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Товариство просить роз’яснення:

чи може вважатись реалізацією пального в розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо Товариство при реорганізації шляхом приєднання на підставі передавального балансу передасть паливний резервуар із пальним правонаступнику-платнику акцизного податку, розпоряднику акцизного складу, зареєстрованого за цією ж адресою?.."

Приклад №4

"Товариство у 2025 році буде використовувати пальне для власних потреб, однак кількість пального, що буде використана Товариством, може перевищити 1000 кубічних метрів.

Пальне планується отримувати як у ємності для зберігання пального з подальшим зберіганням отриманого пального в таких ємностях, так і безпосередньо в паливні баки транспортних засобів, які використовуються підприємством на законних підставах (право власності, оренда, позичка).

У Товариства наявна ліцензія на право зберігання пального та загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів.

Товариство не є платником акцизного податку, не має акцизного складу та,
відповідно не є розпорядником акцизного складу. Також Товариство не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Постачальники пального при складанні акцизних накладних в графі «напрями використання» будуть зазначати або «0» (операція не віднесена до одного з кодів ознаки), або код ознаки напряму використання «6» - реалізація пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу або обладнання, пристрою, однак, очікувана сумарна кількість пального, що буде отримана Товариством протягом 2025 року прогнозовано може перевищити 1000 метрів кубічних.

Товариство просить консультацію:

Чи правильно товариство розуміє, що кількість пального, що буде отримане Товариством для використання для власних потреб, шляхом реалізації пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу ( в акцизних накладних буде зазначено код ознаки напряму використання «6» - реалізація пального з акцизного складу пересувного у паливний бак транспортного засобу або обладнання, пристрою) не включається до встановленого нормами підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПКУ річного обсягу пального в 1000 кубічних метрів пального?.."

Приклад №5

"Підприємство повідомляє, що отримало ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на загальну місткість ємностей 21259 л, має у власності 3 ємності для зберігання пального.

У зв’язку з виробничою необхідністю, було зменшено загальну місткість ємностей до 14900 літрів.

Підприємство запитує:

Чи не є порушенням Закону від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та інших нормативно-правових актів те, що Підприємство використовує ємності не на повну потужність, а частково, і відповідно об’єм зберігання, зазначений в ліцензії, не є кратним об’єму ємностей?.."

Приклад №6

"Державна податкова служба розглянула звернення Підприємства з іноземними інвестиціями щодо обігу пального.

Підприємство зазначає, що є власником мережі автозаправних станцій та отримало відповідні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Підприємство у зверненні повідомляє, що відповідно до вимог статті 35 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), ліцензіат має зазначати у відомостях, які вносяться до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального дані про місткість (ємність) стаціонарних резервуарів.

Підприємство запитує:

Яку місткість (ємність) стаціонарних резервуарів Підприємство має надавати до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального: номінальну (визначену у технічному паспорті, дозволі Держпраці) чи фактичну (визначену у градуювальній таблиці)?.."

Приклад №7

"Товариство отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), термін дії з ().06.2023 до ().06.2028.

Товариство планує орендувати нові нежитлові приміщення для розташування виробництва товарів розмістити стаціонарний резервуар для зберігання пального, що потребує отримання нової ліцензії на зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Як зазначено у зверненні, розголошення інформації про адресу місць зберігання пального створює ризики не лише для самого об’єкта, а й для персоналу, що на ньому працює, та для безперервності його роботи, яка є критично важливою для країни.

Враховуючи викладене вище, з міркувань національної безпеки та з врахуванням вимог Закону від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Товариство просить роз`яснення щодо можливості зазначення у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності адреси місця зберігання пального у стаціонарних резервуарах у форматі - область (крім Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя), район (крім м. Києва та м. Севастополя), населений пункт (без зазначення вулиці, номеру будинку/офісу; кадастрового номеру земельної ділянки, на якій зберігається пальне) та ідентифікатору об’єкта оподаткування, щодо якого у заяві про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – заява № 20-ОПП) міститься інформація без заповнення граф 8-13 за умови внесення до графи 7.1 «Назва поіменованого об’єкта» значення - «об’єкт оборонно-промислового комплексу» та без заповнення графи 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування»".

Приклад №8

"Товариство зазначає, що здійснює діяльність з оптової торгівлі дизельним пальним на підставі ліцензії на право оптової торгівлі за відсутності місць оптової торгівлі.

Товариство не має у власності транспортних засобів та користується послугами перевізників, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів (пального) відповідно до договорів.

Після отримання пального на нафтобазі постачальника, воно завантажується в транспортний засіб – паливозаправник, який зареєстрований у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Час перебування пального в паливозаправнику (акцизному складі пересувному об’ємом до 30 000 літрів, що використовується виключно для доставки пального покупцю) від моменту завантаження до моменту розвантаження за адресою покупця може становити до місяця, у т. ч. – зупинки на стоянках, у місцях тимчасового перебування, тощо. Усі операції супроводжуються первинними документами, які оформлені належним чином (ТТН, договори, накладні, тощо).

Для власних потреб Товариства пальне не використовується.

Товариство просить консультацію:

Чи прирівнюється перебування пального протягом місяця у транспортному засобі (акцизному складі пересувному), який використовується Товариством для доставки пального контрагенту за договором постачання, до зберігання пального у розумінні п. п. 14.1.61 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817)?

Чи зобов’язане Товариство, що не має у власності чи користуванні акцизного складу пересувного, а лише користується транспортною послугою перевезення отримувати ліцензію на зберігання пального, яке перебуває у транспортному засобі до місяця часу?

У разі позитивної відповіді на питання друге, яку саме ліцензію необхідно отримувати: ліцензію на право зберігання пального чи ліцензію на зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки?

Яким є гранично допустимий строк зберігання пального в акцизному пересувному складі без визнання такої операції зберіганням, а перевезенням, у розумінні норм податкового законодавства, якщо пальне залишається в акцизному складі пересувному на період очікування доставки, та чи залежить тривалість такого строку від:

факту руху або відсутності руху транспортного засобу;
місця його зупинки (нафтобаза, територія перевізника, дорога);
оформлення документів на перевезення пального (ТТН, маршрут тощо)?

До Товариства звернувся суб’єкт господарювання, який не має ліцензії на право зберігання пального для власних потреб та який не є платником акцизного податку, щодо укладення договору поставки пального. Реалізацію пального планується здійснювати оптовими партіями (посекційно) у баки транспортних засобів (на території суб’єкта господарювання) з безготівковим розрахунком.

Чи має право Товариство здійснювати дану реалізацію за умови, що бензовоз оснащений паливороздавальною колонкою? Якщо так, то як вірно заповнити акцизну накладну при даній поставці пального?

Чи можливо здійснювати таку діяльність в межах ліцензії на оптову торгівлю пальним без місця реалізації? Чи не буде даний продаж прирівняний до роздрібної торгівлі, за яких умов буде?.."

Приклад №9

"Державна податкова служба розглянула звернення ТОВ щодо розміру мінімальної заробітної плати при визначенні річної плати за ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Товариство зазначає, що має ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки періодом з 01 січня 2025 року.

В листопаді та грудні 2025 року Товариством було здійснено платежі в сумі 864,70 грн та 800,00 грн за ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на період з 01 січня 2026 року.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального від 01 січня 2026 року зараховано платіж в розмірі 864,70 грн, здійснений Товариством 20 листопада 2025 року. Фактично застосовано розмір мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня 2026 року, а не 01 січня 2025 року – року, в якому здійснено платіж.

Товариство просить роз’яснення:

1. Який розмір мінімальної заробітної плати підлягає застосуванню при визначенні річної плати за ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 53 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), встановлений станом на 01 січня року, в якому фактично здійснюється платіж, чи станом на 01 січня року, за який вноситься платіж?

2. Чи вважається належним виконанням обов’язку зі сплати чергового платежу в грудні 2026 року сплата суми, розрахованої, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня 2026 року?

3. У разі надмірної сплати платежу, чи має платник право на зарахування надміру сплачених коштів у рахунок майбутніх платежів, або їх повернення в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу?.."

Приклад №10

"Державна податкова служба розглянула звернення щодо зберігання пального.

Платник податків повідомив, що здійснює господарську діяльність у сфері підготовчих, земляних, навантажувально-транспортних та інших робіт, пов’язаних із розробкою та експлуатацією кар’єрів.

Основними напрямами діяльності Товариства є:

виконання розкривних та видобувних робіт у межах діючих кар’єрів;
переміщення, транспортування та складання гірничої маси;
будівництво та утримання кар’єрних доріг, під’їзних шляхів і виробничих майданчиків;
ремонт, технічне обслуговування і експлуатація спеціалізованої техніки (екскаваторів, бульдозерів, автогрейдерів, навантажувачів, автосамоскидів, паливозаправників тощо);
виконання відновлювальних і рекультиваційних робіт на кар’єрних територіях.

Для забезпечення безперебійного виконання робіт Товариство має у власності спеціалізований автотранспорт і технічні засоби, що працюють безпосередньо в межах кар’єрів та на прилеглих виробничих ділянках.

У процесі господарської діяльності Товариство здійснює закупку пального виключно у ліцензованих постачальників і зберігає його у власних автоцистернах та/або паливозаправниках безпосередньо на території кар’єрів.

Зазначене пальне використовується виключно для власних виробничих потреб - для заправлення власного автотранспорту та спеціальної техніки, що задіяна у виконанні кар’єрних робіт.

Товариство не здійснює реалізацію пального третім особам, не надає послуг із його зберігання, транспортування чи продажу.

Діяльність Товариства спрямована на забезпечення безпечного, безперебійного та технологічно обґрунтованого процесу видобутку корисних копалин.

Платник податків запитує:

Чи зобов’язане Товариство отримувати ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання, промислової переробки або ліцензію на право зберігання пального відповідно до вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), якщо

зберігання пального здійснюється виключно для власних потреб підприємства, без здійснення операцій з реалізації пального іншим особам (пальне зберігається у пересувних ємностях (паливозаправниках), що використовуються лише для заправлення власної техніки;

обсяги споживання пального більше 1 млн. літрів;

пальне закуповується у суб’єктів господарювання, які мають чинні ліцензії на його реалізацію;

місце розташування пересувних ємностей (паливозаправників) не є постійним - змінюється в межах територій кар’єрів)?.."

Приклад №11

"Державна податкова служба розглянула звернення ТОВ щодо права користування земельною ділянкою для зберігання пального.

Товариство зазначає, що відповідно до частини п’ятої статті 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), до заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального додатково додаються копії документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заявки.

Товариство запитує:

Чи буде вважатися правомірним той факт, коли під час проведення контрольних заходів (перевірок) податковими органами щодо зберігання і використання пального, платник податку надасть документальне підтвердження свого права користування ним земельною ділянкою, а саме документ, викладений у формі Акту приймання-передачі частини будівельного майданчика, підписаний з боку підрядника і власне ним, що розміщує об’єкт зберігання пального, в якому зафіксовано мета, строк, площа та кадастровий номер земельної ділянки на якій розташовано об’єкт зберігання пального виключно для потреб власного споживання?.."

Приклад №12

"Підприємство зазначає, що є платником акцизного податку з реалізації палива, має ліцензію на право зберігання пального.

Підприємство просить роз’яснення:

В якому розумінні визначено п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу термін «резервуари, введені в експлуатацію»?

Як розуміти норму п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, якою визначено, що платники податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, враховуючи специфіку діяльності Підприємства з надання послуг зі зберігання пального?

Оскільки на акцизному складі будуть розташовані резервуари (введені в експлуатацію, зокрема, але не вичерпно, сертифікатом про прийняття об’єкта в експлуатацію, або декларацією про готовність об’єкта до експлуатації) частина з яких використовуватиметься Підприємством для зберігання пального та відображена в ліцензії на право здійснення відповідного виду діяльності та Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального на виконання норм п. 3 ст. 43, п. 4 ст. 35 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) та відповідно буде зареєстрована в Єдиному державному реєстрі витротомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Інша частина резервуарів буде використовуватися Підприємством як технологічні резервуари та резервуари для зберігання непідакцизної продукції у розумінні норм ПКУ (для зберігання води та піноутворювача для забезпечення норм пожежної безпеки, зберігання моторного масла, зберігання відходів ПММ (залишків пального з вмістом води та інших домішок після здійснення технологічної зачистки резервуарів та/або для збирання розлитого пального внаслідок аварії), які в подальшому підлягають утилізації).

Чи потрібно Підприємству реєструвати розташовані на акцизних складах резервуари, які введені в експлуатацію сертифікатом про прийняття об’єкта в експлуатацію або декларацією про готовність об’єкта до експлуатації, облаштовувати їх витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, і використовуються для зберігання води та піноутворювача для забезпечення норм пожежної безпеки, для зберігання непідакцизної продукції у розумінні норм Кодексу, (мастила, газовий конденсат, антифриз та ін.), для зберігання відходів пально-мастильних матеріалів (залишків пального з вмістом води та інших домішок після здійснення технологічної зачистки резервуарів та/або для збирання розлитого пального внаслідок аварії), які в подальшому підлягають утилізації та резервуарів, які по технічним причинам не придатні для використання в господарській діяльності (порушено цілісність, уражені корозією та з інших причин, які унеможливлюють використання резервуару в господарській та виведені з експлуатації внутрішнім наказом, але при цьому дані резервуари введені в експлуатацію сертифікатами та деклараціями ДІАМ та ДАБК?

Чи повинні такі резервуари зазначатися в заяві про отримання ліцензії на виконання норм ст. 35, ст. 46 Закону № 3817 та п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки, оскільки дані резервуари використовуватимуться для зберігання непідакцизної продукції в розумінні Кодексу, відходів та/або резервуари з технічних причин не придатні для використання в господарській діяльності (порушено цілісність, уражені корозією, інші причини, що унеможливлюють використання резервуару в господарській діяльності)?

Якими нормативними документами під час проведення перевірок посадовими особами ДПС, Підприємство може підтвердити використання резервуарів для зберігання непідакцизної продукції в розумінні Кодексу, відходів та підтвердити факт неможливості використання резервуарів з технічних причин в господарській діяльності (порушено цілісність, уражені корозією, інші причини, що унеможливлюють використання резервуару в господарській діяльності), у разі невстановлення під час фактичної перевірки посадовими особами ДПС факту зберігання в таких резервуарах пального та іншої підакцизної продукції в розумінні Кодексу?.."

Приклад №13

"Державна податкова служба розглянула звернення Товариства щодо ліцензування та оподаткування акцизним податком.

Кабінетом Міністрів прийнято постанову від 26.11.2025 № 1532 «Деякі питання забезпечення сталого функціонування електронних комунікаційних мереж в умовах воєнного стану» щодо забезпечення резервного електроживлення технічних засобів електронних комунікацій, необхідних для надання послуг мобільного зв’язку, постачальників електронних комунікацій з використанням мереж мобільного зв’язку під час припинення енергопостачання.

Забезпечувати резервне електроживлення будуть виконавці, визначені Київською міською державною адміністрацією, обласними державними (військовими) адміністраціями, військовими адміністраціями населених пунктів, органами місцевого самоврядування підприємств, установи та організації, що належать до сфери їх управління, а також інші суб’єкти господарювання (за згодою).

Постановою затверджено три види примірних договорів щодо забезпечення резервного електроживлення обладнання Постачальника електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв’язку (далі - Постачальник), які буде укладено між виконавцем та Постачальником. Підприємство віднесено до таких виконавців (далі – Виконавець).

Підприємство не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного та не є платником акцизного податку з реалізації пального. Підприємство зберігає пальне виключно для потреб власного споживання на підставі ліцензії на право зберігання пального. Водночас реалізує електричну енергію власного виробництва, вироблену когенераційними установками.

Товариство просить роз’яснення:

1. Які операції потребують Товариством реєстрації платником акцизного податку?

2. Які операції потребують придбання ліцензії на зберігання пального та за яких умов?

3. Чи вважати забезпечення резервного електроживлення обладнання реалізацією електричної енергії у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу?.."

Приклад №14

"ДПС розглянула звернення ТОВ щодо реєстрації платником акцизного податку.

Товариство зазначає, що є науково-виробничим підприємством та займається науковими дослідженнями в галузі тонкого органічного синтезу та розробкою методик синтезу нових органічних сполук за основним видом економічної діяльності 72.19 «Дослідження й екпериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук».

Товариство використовує як сировину для хімічної промисловості товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2707 30, 2710 12 25 00, 2901 10 00 90, 2905 11 00 00, 2909 19 90 20, 2909 19 90 90, 2942 00 00 00, які відносяться до підакцизних товарів, та має ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Підакцизну сировину Товариство закуповує у вітчизняних постачальників та зберігає у тарі виробника без зміни розфасовки, загальною місткістю, що не перевищує 200 м3, отримує протягом календарного року підакцизні товари (сировину) в обсягах, що не перевищують 1000 м3, не має витратомірів-лічильників та рівнемірів, не має зареєстрованого акцизного складу та використовує підакцизні сировину виключно для власних виробничих потреб і не здійснює реалізацію (передача права власності або розпорядження) третім особам. Готова продукція, яку виробляє та реалізовує Товариство не відноситься до підакцизних товарів.

Приміщення (склад), де буде зберігатися придбане пальне в тарі виробника (без зміни розфасовки), не є акцизним складом в розумінні п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу і підприємство не зобов’язане реєструвати такий склад.

Питання:

Чи буде підпадати імпорт (ввезення) пального компанією для власних виробничих потреб під визначення «реалізація пального», наведене у п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ?

Чи буде підпадати Товариство під визначення платника акцизного податку з реалізації пального та/або розпорядника акцизного складу та чи буде зобов’язане реєструватись платником акцизного податку при імпорті для власного споживання за відсутності інших операцій з реалізації?.."

Приклад №15

"Державна податкова служба розглянула звернення Товариства щодо необхідності реєстрації платником акцизного податку, реєстрації акцизного складу та отримання ліцензії на право зберігання пального при виробництві олії за умови використання гексану в виробничому процесі.

Товариство повідомляє, що для виробництва олії у виробничому процесі використовується гексан (харчовий розчинник) код згідно з УКТ ЗЕД 2710 12 25 00 (інші спеціальні бензини). Процес виробництва соняшникової олії методом екстракції полягає в обробці макухи гексановим розчинником. Гексан який випарився, конденсується, та повертається в оборотні підземні резервуари зберігання гексану, та технологічні ємності оборотної місцели (сховища оборотного розчинника).

Підземні резервуари та технологічні ємності в кількості 5 штук знаходяться поряд з екстракційним відділенням і є невід’ємною складовою частиною технологічного обладнання. За допомогою трубопроводів та насосів резервуари під’єднані до екстрактора, де відбувається екстрагування олії.

Товариство зазначає, що загальний можливий об’єм зберігання при виробничій потужності становить 380 м3. Річний обсяг використання гексана – 450 м3, що не перевищує встановлену Кодексом норму – 1000 м3. Ємності є невід’ємною складовою частиною виробничих ліній. Технологічним процесом виробництва олії передбачено безперервне використання гексанового розчинника в даних резервуарах. Вилучити гексан безпосередньо з резервуарів неможливо.

Товариство запитує:

1. Чи підпадає Товариство в описаній ситуації під визначення платника акцизного податку?

2. Чи потрібна в описаній ситуації реєстрація Товариством акцизного складу?

3. Чи потрібна в описаній ситуації для Товариства ліцензія на зберігання пального?.."