Пошукова система Finbalance знайшла відповіді Державної податкової служби на такі звернення платників податків.
Приклад №1
"Банк розглядає можливість списання заборгованості за кредитними договорами у зв’язку зі смертю фізичної особи – боржника та у зв’язку із визнанням фізичної особи – боржника безвісно відсутньою.
Платник податків просить консультацію:
1. Чи виникає у Банка як податкового агента обов’язок щодо нарахування, утримання чи/або сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з основної суми боргу (кредиту) та інших складових заборгованості, що списуються у випадку, коли позичальник помер, проте в межах строку прийняття спадщини вона ніким не прийнята, або у випадку коли позичальник визнаний безвісно відсутнім, проте опіка над майном не встановлена?
2. Чи виникає у Банка як податкового агента обов’язок щодо нарахування, утримання та/або сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з основної суми податкового боргу (кредиту) та інших складових заборгованості, що списуються, у випадку коли позичальник помер і спадщина прийнята спадкоємцями, або у випадку коли позичальник визнаний безвісно відсутнім і встановлена опіка над майном такої особи?
3. Якщо Банк є податковим агентом у випадках: позичальник помер і спадщина прийнята спадкоємцями, позичальник визнаний безвісно відсутнім і встановлена опіка над майном такої особи, чи залежить розмір нарахування, утримання та/або сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору від межі вартості майна одержаного у спадщину або меж вартості майна над яким встановлена опіка, та який порядок оподаткування суми списаної заборгованості?
4. Чи застосовна вимога п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу щодо повідомлення платником податку – боржника про прощення (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням основної суми боргу (кредиту) та який механізм реалізації цього обов’язку у випадках коли позичальник помер і в межах строку прийняття спадщини вона спадкоємцями прийнята/не прийнята, позичальник визнаний безвісно відсутнім і опіка над майном встановлена/не встановлена?
5. Яким чином Банку слід відображати суми списаної заборгованості померлих фізичних осіб (за наявності або відсутності спадкоємців) у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків (форма 4ДФ) (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу)".
Якщо Ви хочете ознайомитися з відповідями Державної податкової служби на цей та інші запити платників податків, Вам може стати в нагоді новий пошуковий сервіс Finbalance.
Приклад №2
"Державна податкова служба розглянула звернення:
1. Чи відсутній у Банку, з урахуванням п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 162.3 ст. 162 Кодексу, при прийнятті Банком самостійного рішення, не пов’язаного з процедурою банкрутства, про прощення (анулювання) боргу до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, обов’язок виконання функції податкового агента щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходу фізичної особи та повідомлення платника податку – боржника про прощення (анулювання) боргу (або укладання відповідного договору) у випадку, якщо на дату такого прощення боржник є померлою фізичною особою та у Банку відсутня інформація щодо наявності спадкоємців, які прийняли спадщину такого померлого боржника?
2. У разі, якщо згідно з умовами цивільно-правового договору з фізичною особою та норм Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) (з урахуванням пунктів 12, 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ) є інформація щодо спливу строку позовної давності за заборгованістю, яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, то за наслідками спливу такого строку Банк, без додаткового звернення до суду та підтвердження судом спливу строку позовної давності, з метою належного виконання функцій податкового агенту та проведення процедури списання заборгованості в обліку Банку має право застосувати п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та відобразити таку заборгованість фізичної особи у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ознакою доходу «107»? При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації".
Якщо Ви хочете ознайомитися з відповідями Державної податкової служби на цей та інші запити платників податків, Вам може стати в нагоді новий пошуковий сервіс Finbalance.